Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибель

Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЕЛЬ"
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов. Шух. I. 180.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ. Вас. 167. Чуб. VII. 428, 408.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.