Вижити, -ся. Cм. виживати, -ся.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Загорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. загорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Заворачиваться, заворотиться. 2) Загребаться, загресться.
Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало.
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє.
Хвиля, -лі, ж. 1) Волна. Встала на Чорному морі бистрая хвиля. Дума. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. мо́ре в хви́лю. Море во время волненія. Море в хвилю і тишу. 2) Буря, порывы вѣтра. Хвилею багато яблук позбивало. Гряд з хвилею. 3) Минута, время. В добру хвилю чекай злої. Ото по тій хвилі я пішов до пана. 4) Хорошая погода. Ум. хвилька, хви́ленька, хвилечка. Часом прийде хтось до хати на хвильку.... мусиш сісти хоч на хвилю. Ото той волик несе їх, і так несе: що хвилька, то й милька. Зустрілись на одну хвилечку.
