Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Клекіт, -коту, м.
1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у.
2) Крикъ орла.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Любі́сько нар. = любісінько.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Cм. опленути.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої.
Чумачія, -чії, ж. = чумачина 2. Ізбудила мене мати в обідню годину, як спустилась чумачія з гори та в долину.
