Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба).
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Зужмом нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку?
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Сухо нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Разжевать.
2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять.
Хавкун, -на, м. = хавдій.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой.
