Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Плиг! I Прыгъ! скокъ!
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
