Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus.
Ложник, -ка, м. = ліжник.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Носити, -шу́, -сиш, гл.
1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить.
2) Носить одежду, обувь.
Приправа, -ви, ж. Приправа. Яка приправа, така й потрава. Ум. приправка.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
