А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати.
Богочко, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Добро́кваска, -ки, ж. Сортъ кислосладкихъ яблокъ.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию.
Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця.
Поренчата, -чат, с. Перила.
Різак, -ка, м.
1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ.
2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ.
3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ.
4) = різачка.
5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). б) — степовий. Falcaria Rivini Host.
6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака.
7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком.
