Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виваляти 1

Виваляти 1, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.
Обпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл.кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Чуб. II. 601. Повдягалися йти до церкви. Славяносерб. у.
Половинчик, -ка, м. Самая маленькая бутылочка казенной водки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛЯТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.