Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибілити

Вибілити Cм. вибіляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЛИТИ"
Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Вирихтувати, -тую, -єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Квітневий, -а, -е. Апрѣльскій.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Рудч. Ск. І. 18. Кудою їх обминути? Мет. 61. Кудою мені йти?
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Ночівля I, -лі, ж. Ночлегъ.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ. Берд. у.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.