Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випинати

Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИНАТИ"
Зате́пліти, -лію, -єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3)на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попідгортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и підгорнутися, но во множествѣ.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665. 2) Мелодическій, музыкальный.
Чванливий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. ІІ. 154.
Шкорупкий, шкоруплий, -а, -е. Не гладкій, заскорузлый. Шкорупка дорога. Н. Вол. у. Шкорупле полотно. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.