Виканючити, -чу, -чиш, гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите!
Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
За́тісно нар. Тѣсно.
Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу.
Поклад, -ду, м.
1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу.
2) Пометъ.
Прейма нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув.
