Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Зроб, зро́бу, м.
1) Совершеніе, исполненіе работы. довести до зро́бу. Исполнить, сдѣлать. Тоді аж зароблять вони велик спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. прийнятися до зро́бу. Приняться за дѣло, за исполненіе работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші.
Лаверджет, -та, м. = левержет.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Прихідцями нар. Урывками.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Плахту наймичці яку сповчить.
