Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винний I

Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЙ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЙ I"
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Приплачувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. Вх. Уг. 271. На ясени листя ся трепле. Вх. Лем. 475. Cм. тріпатися.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИЙ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.