Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна.
Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Ум. потебе́нька. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав.
