Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Ото гілляченьки із її рученьки. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками.
Доку́пи нар. Вмѣстѣ.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ?
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Сестра з братом іздалека розмовляла.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись?
