Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. Бучні були свачини. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Ум. бучненький.
Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Занево́лений, -а, -е. = заневільний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Псяр, -ра́, м. Псарь.
