Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Перепал, -лу, м.
1) Пережженый кирпичъ.
2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе).
Совманути, -ну, -неш, гл. Толкнуть, пихнуть. Пані тільки ногою мене совманула.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Вибрав усю чисто воду. Ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку.
