Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виноватити

Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТИТИ"
Вистріпувати, -пую, -єш, сов. в. вистріпати, -паю, -єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Росполонюватися, -нююся, -єшся, сов. в. росполони́тися, -нюся, -нишся, гл. 1) Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться, разростаться, разростись. Тепер малий садок, а як росполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина росполонилась. Зміев. у. 2) Разлиться (о рѣкѣ). Дніпро росполонився, що й не можна проїхати.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.