Вд... Cм. уд....
Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся.
Серебро, -ра, с. = срібло.
