Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крамарчук

Крамарчук, -ка, ж. 1) Сынъ торговца. 3) Незначительный торговецъ. 3) Приказчикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРЧУК"
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Кострубатий, -а, -е. 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. МВ. І. 157. К Еолу мчалась як оса. Котл. Ен. І. 4.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Одноплемінний, -а, -е. Единоплеменный.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія. Шух. І. 193.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне. Міусск. окр.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАМАРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.