Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крамариха

Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАМАРИХА"
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна. Вх. Пч. II. 7.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАМАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.