Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлога

Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛОГА"
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Ізл.. Cм. зл...
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Потому нар. 1) = потім 1. Я потому піду. Камен. у. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Чуб. V. 153. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна. Чуб. V. 116. 2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому. Конст. у.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.