Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадюка

Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮКА"
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Онуча, -чі, ж. 1) Онуча, портянка. Чуб. VII. 419. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі. Н. п. 2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Вх. Лем. 444. Ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо. Грин. III. 430.
Покрадаємо нар. = покрадаємці. Якісь чоловік покрадаємо ловить рибу. Чуб. II. 628.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Проштовхувати, -хую, -єш, сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.
Смішком нар. Шутя, смѣясь. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало? Рудч. Ск. І. 116.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.