Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кракун

Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАКУН"
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.