Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Вереск у хаті.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче.
Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Cм. наживний.
Насмердіти, -джу, -диш, гл. Навонять.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Ходини, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати.
