Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Пристань, -ні, ж. Пристань. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли.
Украшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. украси́тися, -шуся, -сишся, гл. Украшаться, украситься, прихорашиваться.
