Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Повнити, -ню, -ниш, гл. Исполнять.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Я усе соромляюсь, усе мовчу.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Чтець, четця, м.
1) Чтецъ.
2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі.
