Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кралька

Кралька, -ки, ж. Раст. Златоцвѣтъ, Chrysanthemum leucanthemum. Вх. Уг. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЛЬКА"
Вислуженина, -ни, ж. 1) = вислуга 3. 2) Эмеритура. Желех.
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл. 1) Опускаться, опуститься. 2)діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Г. Барв. 321. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Г. Барв. 387.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Перетрої́ти, -рою́, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.