Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядка

Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДКА"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Верев'яний, -а, -е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. І. 92. Шух. І. 36.
Зало́м Cм. залім.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Перешкрябнути, -ну́, -не́ш, гл. Перецарапнуть.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Ряндавий, -а, -е. Оборванный, рваный, въ лохмотьяхъ. Ряндава кошуля. Вх. Лем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.