Гойдатися, -даюся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. А на вітах гойдаються нехрещені діти.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Запря́сти Cм. запрядати.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Ослабла в колесі дерев'яна букша.
Піти, піду́, -деш, гл.
1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав. — за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. димом догори пішло́. а) Сгорѣло. б) Пошло прахомъ. — на посиденьки. Пойти въ гости, пойти посидѣть. — на пропасть. Пойти на несчастье. — вогнем. Сгорѣть. — світ за очі. Пойти куда глаза глядятъ. — в танець. Пойти танцовать. — в непам'ять. Cм. непам'ять.
2) — заміж. Выйти замужъ.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Поросплатуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росплататися, но во множествѣ.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне.
