Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондійка

Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися. Желех.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі. Ном. № 1722.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Катування, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.