Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). 2) Начинать откармливать.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали.
Попідпікати, -ка́ю, -єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Роскрутити, -ся. Cм. роскручувати, -ся.
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Цвісти, -ту, -теш, гл.
1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Військо йде, як мак цвіте.
2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти.
3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте.
4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя.
