Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондійка

Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся. Волын. г.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Натупатися, -паюся, -єшся, гл. Утомиться хожденіемъ, натоптаться. Натупалась старенька. Сим. 205.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.