Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанієць

Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.