Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанієць

Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. Cм. Гелета.
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.