Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанієць

Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Запошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запоши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Запошивать, запошить. Одна шила, друга запошивала. Мнж. 150.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.  
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности. Вх. Зн. 45.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.