Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляка

Коляка, -ки, ж. = кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯКА"
Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. Вх. Лем. 412. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. Вх. Зн. 16. б) Ghaerophyllum. Вх. Зн. 16.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Ном. № 10891. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила. Г. Барв. 175.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. Ум. рибинка. Мнж. 25.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.