Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комашниця

Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМАШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМАШНИЦЯ"
Гостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина. Грин. І. 299.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл. 1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157. 2) Быть наметеннымъ.
Розбійський, -а, -е. Разбойническій. Ой пали, мила, камянії груби, — нехай я нагрію розбійськії груди. Чуб. V. 737.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Совгатися, -гаюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМАШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.