Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Опад, -ду, м. = ожелест.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Передмурря, -ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства.
Повинно нар.
1) Должно. І над собакою повинно ласку мати.
2) Должно быть. Під лісом повинно є вода.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне:
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають».
