Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конанійко

Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАНІЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАНІЙКО"
До́нка, -ки, ж. Дочь донского козака. Черк. у.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців. Св. Л. 22.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Позавдавати, -даю́, -єш, гл. То-же, что и завдати, но о многихъ или о многомъ: Я вас у Сібір позавдаю. Г. Барв. 311.
Притарабанити, -ню, -ниш, гл. Притащить. Притарабанили скриню.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. Драг. 97. Г. Барв. 489. І розм'ягчив серця народам чужоземним. К. Псал. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАНІЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.