Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами.
Сотня, -ні, ж.
1) Сотня, сто штукъ.
2) Часть козацкаго полка.
3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Учаклувати, -лую, -єш, гл. Околдовать, заколдовать.
