Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковть!

Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТЬ!"
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку. Грин. III. 610.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ. Вх. Лем. 435.
Нахідка, -ки, ж. Находка. Учись, сину, на старість буде як нахідка. Посл.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Скиргикати, -чу, -чеш, гл. Плохо пѣть. Хлопці, дівки.... скиргичуть колядки. КС. 1882. ХП. 624.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.