Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1.
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Колихалочка, -ки, ж. Та, которая качаетъ колыбель (няня). І до печі куховарку найняв, і до пива пивоварочку, до колиски колихалочку.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Особистість, -тости Личность.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала.