Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковизка

Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗКА"
Бірок, -рка, м. Ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
За́віс, -су, м. = круча. Вх. Зн. 18.
Знеславити Cм. знеславлювати.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Обпасинкувати, -кую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3)дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора. Мнж. 96.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати! К. Досв. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.