Відмова, -ви, ж.
1) Отвѣтъ.
2) Отказъ.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.
Наві́сник, -ка, м. Испорченное намі́сник (Cм.). Ум. навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Попереполіскувати, -кую, -єш, гл. Переполоскать (во множествѣ). Побіжи в беріг, попереполіскуй оці ганчірочки.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку.
Хижа, -жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити.
2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают.
3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.
