Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковнір

Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Безуважно нар. Невнимательно.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Віддушити Cм. віддушувати.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Розворушувати, -шую, -єш, сов. в. розворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить. Левиц. Пов. 189, 146, 13.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.