Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Недобачливість, -вости, ж. Недальновидность.
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Опріч, опріче, нар.
1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Сусід близьких нема опріче вас.
2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ).
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста.
