Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбирь

Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой. Шух. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИРЬ"
До́йна прил. = дійна.
Жадо́та, -ти, ж. = жадоба.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ном. № 5668. Оглянув мерлу. МВ. (О. 1862. І. 91).
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен.
Проколювати, -люю, -єш, сов. в. проколо́ти, -лю, -леш, гл. Прокалывать, проколоть. Голову проколеш йому остю. К. Іов. 93.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький. Желех.
Тамтейший, тамте́шний, -а, -е. = тамешній. Заплакала та за нею вся тамтешна шляхта. Гол. І. 68. Тамтешні люде. Мир. ХРВ. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.