Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганути

Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУТИ"
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Обробка, -ки, ж. Обработка, отдѣлка. Желех.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Чевріти, -рію, -єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.