Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Вже звільжив мороз.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) Лечь. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Спать з тобою положусь.
2) Отелиться. Положилася корова.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.
