Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Притрусити Cм. притрушувати.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ.
