Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля.
Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають.
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука).
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Прореготати, -чу, -чеш, гл. Просмѣяться. Увесь вечір прореготали — так весело було.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
