Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галунчик

Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУНЧИК"
Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
За́воріння, -ня, с. = ворота. Шух. 87.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Струхнутися, -хнуся, -нешся, гл. = струснутися. І ковтки мої струхнуться в ямі. Ном. № 3593.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.