Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Вишукувати, -кую, -єш, сов. в. вишукати, -каю, -єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. Зілля всякі вишукує.
До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. У мене добра досить.
За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Заскавучиш ти, як цуцик. Голодний, як цуцик. посл. ум. цуцичок.
