Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Ум. кавале́рочок.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака).
Млина́рь, -ря́, м. Мельникъ. У млині з млинарем спав.
Платати, -та́ю, -єш, гл.
1) Пластать, распластывать. Платаний чабак.
2) = латати.
3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами.
Стрільба, -би, ж.
1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою.
2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи.
Хазяйновитий, -а, -е. = хазяїновитий. Її батько-мати, люде з дрібного панства, але чесні, хазяйновиті.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння.
