Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Дужість, -жости, ж.
1) Сила, мощь.
2) Здоровье.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Поналяскувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и наляскати, но во множествѣ. Также: нахлюскать, наплескать (во многихъ мѣстахъ). Ач як долі поналяскував водою.
Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Усещедрий, -а, -е. Въ высшей степени щедрый. Подай же й нам, всещедрий Боже, отак цвісти, отак роста.
Уставити Cм. уставляти.
