Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Відшмагати, -гаю, -єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea.
